Weitere Songs von Блекфіш
Beschreibung
Produzent: Maxim Kowal
Songtext und Übersetzung
Original
Це мав бути перший куплет про щасливу історію, але море знесло буро-піщані замки, і не хочеться вже шукати винних у цій і без того крихкій реальності.
Наш емоційно-моральний стан бажає всього найкращого, махає нам вслід, плаче за нами гарячими материнськими сльозами, бажає міцного здоров'я і провідниця виводить його з вагону разом із супроводжуючими.
Десь чекає на когось щасливий потяг, а в натовпі загубилася пара хороших людей. Пара хороших, невинних у тому, що не обіймуть вони один одного.
Ні, вони не померли, вони живі, та вони живі тільки ззовні, а всередині пусто й моторошно, неначе на кладовищу в повню.
Рятуй мене від смутків, мій дивний, чарівний звір.
Відігрівай мою щирість і повертай срібний спів.
Вчора зі мною люди знайомились, ми тиснули руки і мене ненавмисно спитали: "Ви що, померли? Такі руки холодні.
Ви що, померли? "
Люди перечитали готичних романів і горорів, а мені й читати таке не треба.
Навколо мене повно таких історій.
Цей травматичний досвід не може безслідно проходити.
Ведмедик із CBD з полуничним смаком вже нікого не заспокоюють.
ПТСР, апатія. Знов я записуюсь до психолога.
Рятуй мене від смутків, мій дивний, чарівний звір.
Відігрівай мою щирість і повертай срібний спів.
Чекаю на тебе в лісі.
Блукаю, шукаю слід.
Твої оченята рідні освітять цю темну ніч.
Нейропластичність мозку складається в орігамі під звуки "шахедів" і у моєму вікні ракетних спалахів.
Сьогодні спати хочеться більше, ніж жити, тому в бомбосховище не спускаюсь. За ці роки виснаження стало звичним, як чашка кави.
Коли вже прокинемось в безтурботних ранках? Міф про щасливе життя стає ніби
Євангеліє. Ця добра звістка лише у закоханих на вустах тримається.
На нульовому Гринвічі все стабільно. Сонце заходить і сходить вчасно.
На нашому фронті без змін. Ми так само тримаємось.
Немає вже навіть за що триматись. Ниткою Аріадни кохання витягує з дна.
Наших витягують побратими і посестри і повертають зі своїм коханим у стабіках.
Рятуй мене від смутків, мій дивний, чарівний звір.
Відігрівай мою щирість і повертай срібний спів.
Чекаю на тебе в лісі.
Блукаю, шукаю слід.
Твої оченята рідні освітять цю темну ніч.
Deutsche Übersetzung
Es sollte die erste Strophe über eine glückliche Geschichte sein, aber das Meer hat die braunen Sandburgen weggeblasen, und ich möchte in dieser ohnehin schon fragilen Realität nicht nach den Schuldigen suchen.
Unser emotionaler und moralischer Zustand wünscht das Beste, winkt uns nach, weint mit heißen Muttertränen um uns, wünscht gute Gesundheit und der Schaffner holt ihn zusammen mit den Begleitern aus dem Waggon.
Irgendwo wartet ein glücklicher Zug auf jemanden, und ein paar gute Leute verschwinden in der Menge. Ein gutes Paar, unschuldig daran, dass sie sich nicht umarmen würden.
Nein, sie sind nicht tot, sie sind lebendig, aber sie leben nur von außen, und innen ist es leer und unheimlich, wie auf einem ausgewachsenen Friedhof.
Rette mich vor Sorgen, mein seltsames, magisches Tier.
Erwärme meine Aufrichtigkeit und erwidere den silbernen Gesang.
Gestern lernten mich die Leute kennen, wir schüttelten uns die Hände und sie fragten mich versehentlich: „Bist du tot? Solche Hände sind kalt.“
Bist du gestorben? "
Die Leute haben Schauerromane und Horrorgeschichten gelesen, aber ich muss sie nicht lesen.
Überall um mich herum wimmelt es von solchen Geschichten.
Dieses traumatische Erlebnis kann nicht spurlos vorübergehen.
Ein Bärchen mit CBD mit Erdbeergeschmack beruhigt niemanden mehr.
PTBS, Apathie. Wieder mache ich einen Termin bei einem Psychologen.
Rette mich vor Sorgen, mein seltsames, magisches Tier.
Erwärme meine Aufrichtigkeit und erwidere den silbernen Gesang.
Ich warte im Wald auf dich.
Ich wandere umher und suche nach einer Spur.
Deine freundlichen Augen werden diese dunkle Nacht erhellen.
Die Neuroplastizität des Gehirns faltet sich in Origami zu den Klängen von „Shaheeds“ und in meinem Fenster zu Raketenraketen.
Heute möchte ich mehr schlafen als leben, deshalb gehe ich nicht in den Luftschutzkeller. Im Laufe der Jahre ist Erschöpfung so selbstverständlich geworden wie eine Tasse Kaffee.
Wann werden wir morgens unbeschwert aufwachen? Der Mythos eines glücklichen Lebens wird so
Evangelium Diese gute Nachricht ist nur auf den Lippen von Liebenden.
Bei Null Greenwich ist alles stabil. Die Sonne geht pünktlich unter und auf.
An unserer Front gibt es keine Veränderungen. Wir bleiben auf dem gleichen Weg.
Es gibt nichts mehr, woran man sich festhalten kann. Ariadnes Faden zieht die Liebe von unten.
Unsere Brüder und Schwestern holen sie heraus und bringen sie zusammen mit ihren Lieben in die Ställe zurück.
Rette mich vor Sorgen, mein seltsames, magisches Tier.
Erwärme meine Aufrichtigkeit und erwidere den silbernen Gesang.
Ich warte im Wald auf dich.
Ich wandere umher und suche nach einer Spur.
Deine freundlichen Augen werden diese dunkle Nacht erhellen.